У своїй роботі Римма досліджує, як наша культурна спадщина трансформується сучасними тенденціями людського розвитку, як вона набуває нових форм і по-новому проявляє себе в сучасних умовах. Її головне запитання: чи є місце етнічності в нашій «віртуальній» реальності? У реальності Римми є.
Вона ще глибше заглиблюється у вивчення традицій предків, народного мистецтва, особливостей історії та передає це іншим. Тому що ці речі дуже крихкі. «Якщо ми не відтворимо це в нашій пам’яті зараз, хто передасть це майбутнім поколінням?». Це питання, яке спонукає Римму невпинно розповідати про це через свої роботи. Мистецтво для неї – шлях і спосіб бути почутою.
Римма Виноградова працює в стилі фігуративного абстрактного мистецтва. Вона надає великого значення зовнішньому вигляду картин і характеризує свою техніку як багатошаровість. Римма накладає шари фарби один за одним і завжди намагається залишити місце для повітря, кажучи: «Картина має дихати».
Вона любить експериментувати з різними матеріалами: акрилом на полотні чи папером з цікавими ефектами, використовуючи олійну та акварельну пастель, туш і навіть текстурну пасту.
Римма вважає, що неможливо осягнути суть мистецтва, швидше навпаки: мистецтво допомагає нам зрозуміти, що нам подобається, а що ні, що ми відчуваємо і хто ми такі взагалі.
