«Карусель» (з серії Декомунізація)

Що приховано під символами дитинства 2000-х? В ньому дійсно можна побачити щасливі моменти. Але чим пильніше ми вдивляємось, тим більше розкриваються таємничо прикриті образи на картині…

На цей раз Метелін влаштував справжній колірний бум. Митець занурює глядача у яскраве середовище, зобразивши кожного персонажа різноманітними кольорами. 

Кого ми бачимо на каруселі? Веселих діточок та кумедних тваринок? Може й так, а може і ні. Яскраво жовте каченя виглядає по-дитячому вразливим. Але його образ комунального працівника, можливо, видає дорослий вік і розвінчує його наївність. А як щодо динозавра: улюблена іграшка дитинства чи символ застарілих понять і відсутність оновлення? 

На задньому фоні — радянська автівка. Стара і закинута, що раніше мала своє місце майже у кожном дворі. А що являє собою веселка у червоно-жовто-помаранчевих тонах? Радісні спогади про жувальну гумку, чи знову яскравий символ, який приковує нашу увагу і змушує задуматись? Питань дедалі більше ніж відповідей.

В центрі композиції неможливо не помітити дівчинку із маскою ведмедика. Але ви тільки подивіться в її відсутній погляд… «Сідайте грати з нами», — ніби каже вона, запрошуючи присісти на єдине вільне місце цієї дивної каруселі.

Мистецтво існує в загадковості. Які б образи ви не побачили, вони будуть правильні. Адже мистецтво не має правди, лише істину.